Чепак В. 11-й химический.
THE GOLDEN AGE.
The golden desirable age
Long-awaited,
beneficial and surge
Will soon become
For people's
exultation
As
imperturbable joyful situation.
We'll then
revive and smile
Like new –born kittens which are ignorant
We'll realize at last, and file
That life is really fine instant.
In furious whirlwinds
Of inessential incidents
We'll carry to simple,
Care-free and foolish Youth
The Words of invariable truth:
That Man is good by nature
We love each fellow creature
That Man is
not invader, wild and rude
We must not break our cathedral,
Wonderful and good.
The future time will prove the truth
Of its indisputable thought
And people will live with a growth
Of spiritual value in a world
Let's toast this
glass
For descendant's happiness and health!
R.Burns
The golden age
The golden age
We'll than
revive
Each man
will be a brother.
In harmony
we all shall live
And share
the Earth together.
In virtue
train enlightened Youth
We love each
fellow creature
And future
years
Shall prove the truth
That Man is
good by nature
Then let us
toast with 3 times 3
The reign of
Peace and Liberty.
Настане пора благословенна
Жаданна й
оспівана віками
Коли,
нарешті, ми прийдем до тями
Що жити
треба
Люблячи
життя це до нестями.
Тоді то
кожний буде братом
В гармонії
ми будем існувати
За чесний
труд зароблене давати
Не будемо
лихого іншому бажати
Наклепи
зводити, заздрити, вбивати.
В шаленім
вирі часу,
Не
дивлячись на страшнії дива
Ми донесем
до Молоді,
Без журної
й дурної
Святої
правдоньки слова.
Сенека,
мудрий був філософ
Колись
таке у світ сказав:
Що жити в
злагоді з довкіллям
Та жити в
щасті із собою –
Одне й теж саме.
Роки
майбутнього засвідчать
Правдивість
істини цієї
Людина –
друг природи,
А не
ворог, запеклий і лютий
Він для
неї.
Давайте
келих кришталевий
Піднімем
браття ми за те,
Щоб світ
наш
Променистий
і вишневий
Завжди
веселий був й травневий
Й нехай
довкола
Сліпучим
сяйвом
Сніжнобілим
Усе цвіте.
W.H.
Devis
"From leisure"
What
is this life if full of care
We have no
time to stand and stare
No time to see when woods we pass
Where squirrels hide their nuts in grass
No time to see in board daylight
Streams full of stars like skies at night
No time to turn at Beauty's glance
And watch her feet hour they can dance
A poor life this is if full of care
We have no time to stand and stare.
Щодня турботи – що ж це за життя ?
Не маємо і миті на зупинку.
Не можемо ми вкраяти й хвилинку
Щоб зупинитись й пильно придивитись
Немає часу глянути
На ті ліси прадавні,
Що зникають,
Де білки у траву густу
Горіхи твердії ховають.
Немає часу серед днини
Потоки ж, повнії зірок,
До неба з Місяцем подібні.
Немає часу повернути
Краси-дівчини ніжний погляд...
Погане це життя ...
Одні турботи
Не варте і сміття.
Якщо рукам нема роботи.
W.Shakspeare
"Age and
Youth"
Crabbed Age and Youth
Cannot live together
Youth is full of pleasure
Age is full of care.
Youth like summer morn
Age like winter weather
Youth like summer brave
Age like winter bare
Youth is full of sport
Age's breath is short
Youth is nimble. Age is lame.
Youth is hot and bold
Age is weak and cold.
Youth is wild and age is tame
Youth, I do adore thee.
Квітуча молодість із
Старістю сварливою
Не можуть жити разом
Бо: Молодість вся повна задоволення
В розвагах.
Старість забобонна ж,
Вся в турботах
Літній ранок – Молодості час
Зимній вечір – старості утіха
Молодість по-літньому
Чудова та прекрасна
Старість же по-зимньому
Гола та убога
Молодість повна веселощів, жартів
Дихання ж у Старості – коротке
Молодість – спритна і швидка
Старість – кульгава та крива
Молодість – несамовита,
Дика та шалена
Старість – квола, приручена
Покірна.
Молодість!
Тобі я поклоняюсь!
Обожнюю тебе!
"Ранкова
зоря"
September!
For people
its period of grief
Unbearable
sadness and dejection
For me it
was time
Of
revelation chief
I met my
beauty in lyceum section.
My tiny!
Wonderful and frail
I see you
in clean dreams
I will approach with you, girl in veil
You shine
as flaming ruby beams
Allow me to be with you
I’ll be faithful friend for you.
Лагідний місяць
Стоїть на дворі
Смуток у серці
О цій порі
Осінь роскішна і золота
Тепер для мене – святая пора
В цей час у ліцеї тебя я зустрів
Побачив Богиню і враз зкам'янів
У
платті м'якому ти легко пливеш
Красою своєю в полон ти береш
І серце, до цього холодне, моє,
Віднині палає, воно – твоє!
Не описати чари ті дівочі
Що викликають почуття святії
Я хочу бачити лагіднії очі.
Я хочу пестити кучері м'якії,
Що спадають шовковим водоспадом
На груди молодії.
Ланіти рожевіють
Уста вишневії палають
А я боюсь, я не знаю
І підійти до тебе
Не зберусь ніяк
Бо що ж це за картина –
Лілея ніжна,
А поряд – будяк?
“Ariel-Aurora”
I know pretty in my lyceum
She is agile and slim
This girl appears fretty
Her exterior is dream.
The falls of silky curls
Rosy and tender lips
The flesh is wonderful
In many girls... –
-
My deisy’s best even in
sleeps
You’re like flowering lily
With inimitable subtile scent
And I am crazy on you,
I am silly
As student : lazy and undiligend.
I am considering monotonous weeks
I am waiting for long – awaited holiday
When I will say you, tiny frail
Slim enigmatic girl in veil
About ardent love on Valentine day.
Pour
toi , mon amour. J.Prevert.
I trampt at the market :
jasmin, lilac and roses
ours.
I brought a bouquet of flowers.
by colour of your eye –
cerulean blue corn-flowers of sky.
For you, my tiny, ruby
shine.
I walked at the market:
swallow, proud swan
and snow – whitish dove.
I brought cage with symbol of love
You are as frail as
intense –
it's your forte.
Wonderful trembling humming – bird.
For you, my sweet and
tender world.
I came at market:
Rusty frippery, iron
nick-naks
I've brought lead fetters
As hard as our fate –
Unique, unmeaning, late ...
Pour toi, mon amour.
I arrived at market:
Slaves around!
I haven't found you in this crowd!
My godness! Are you here?
Respond! ... Soundlessness.
Tears.
Pour
toi , mon amour. J.Prevert.
Я ходив
по ринку:
Троянди пишні, тихії лілеї
Бузок духмяний, горді орхідеї.
Знайшлося місце навіть скромному
барвінку.
Купив букет. Кольору очей.
Моїх страждань і мрій ночей.
Волошки дивні ясно-сині
Нашому серцю такі милі.
Бо вони, вони у тому винні
Що був з тобою.
Я ходив по ринку:
Страуси, лебеді
Гуси та фламінго ...
Усяку мучили пташинку.
Купив колібрі. Символ почуття.
Така ти, диво-квітонька була.
Чому не вгледів ту красу ?
Тепер живу – лікоть гризу.
Сердечний спів – то дар богів
Свій подарунок загубив.
Я ходив по ринку.
Розбиті іграшки, пощерблені ножі
Брудні цувяхі, іржаві ободи.
Там продавали навіть гостру фінку.
Купив кайдани. Долі то тягар.
Знущань, погроз, підлот удар
Вони такі нестерпні і важкі
Стосунки наші такими були.
Ми не любили, не цвіли
А в муках тихо так гнили.
Пішов на ринок.
Світ – покірні раби.
Тебе шукав. Люди німі.
Скажи, ти поряд? Поряд?
Скажи!
У відповідь тиша
Та сльози гіркі...
* * *
Навчання неможливе
без душі.
Без потягу до світла
неземного.
Слова – краплинки,
зіроньки оті
Є водограєм світу
чарівного
Наповни ж своє серце
Співом тим!
Він заворожить шепотом своїм,
Розлуки тугою,
Трепетним чеканням.
У найсвятішим –
Бажаним коханням.
Живи ж, а не існуй!
Люби, твори.
І досягнеш мети!
Комментариев нет:
Отправить комментарий